|
ГАЗЕТА "СХОДИ" • № 2 (79) • Лютий 2006 Ужгородська молодь знову в Словаччині Проект «Joyful time of being together» розширяє кордони
Не минуло і півроку як молодь церкви Живого Бога м. Ужгород знову вирушила в місіонерську поїздку до Словаччини, що тривала з 27 грудня 2005р до 7 січня 2006р. Ця подорож була реалізована в межах проекту «Joyful time of being together» ініційованого пастором Радославом Мікулою з м. Требішов.

Керівник проекту Радослав Мікула
Вирішення багатьох організаційних питань проекту забезпечила добре знайома і дружня нам молодь з апостольської церкви м. Кошіце.
Багато хто з нас вважав, що ця поїздка буде такою ж як попередня подорож влітку. Але насправді це був особливий і неповторний час спільності з Богом і з молоддю з інших країн. У проекті взяли участь чотири команди: чеська, російська, українська і словацька. Всі ми мешкали в одному готелі, разом їли, ходили на репетиції та на прогулянки містом.

в Татрах біля озера з іншими командами
Разом святкували Новий Рік і Різдво у зібранні апостольської церкви м. Кошіце. Завжди цікаво спостерігати як на початку приїжджають такі собі «їжачки», потім починають потрохи спілкуватися, після цього наступає тотальне братання, а в кінці вже ніхто не хоче їхати додому. Ми могли ясно бачити, що Бог узяв нас, таких різних, і зробив одну монолітну команду для проповіді Євангелія.
В межах проекту відбулися три євангелізаційні концерти в трьох містах східної Словаччини: Требішові, Попраді та Гуменному. Вся програма від початку до кінця виконувалася цією самою молоддю з різних країн. Кожен концерт складався із загальної частини, де ми разом співали пісні як хор, і коротких програм кожної з команд. Наші хорові співи відбувалися під мудрим керівництвом просто фантастичного диригента, професійного музиканта – Яна Грубовчака. Він зробив титанічну роботу — взяв купу молоді, що органічно не може сидіти довго на місці та при цьому ще й співати, і зробив з нас цілком пристойний хор. Напевно багато хто із нас завдяки йому вперше в житті з’ясував що має голос. Хоча деколи під час репетицій Ян жартував: «Коли ви так співаєте, у мене болить серце. Якщо раптом впаду, хоч будете знати із-за чого».

Наша євангелізаційна сценка «Руки»
Програми кожної з команд були дуже різними. Російська група запам’яталася цікавими танцями і постановкою першого псалма у вигляді сценки. Чеська команда зняла короткометражний християнський фільм який нікого не лишив байдужим. Словацька молодь, як завжди, мала чудові сценки.
Час, який ми провели в Словаччині був дійсно особливим. Якщо протягом першої подорожі Бог більше збудовував нас як команду і розвивав взаємовідносини між нами, то тепер ми мали чудову можливість віддавати і служити. Це був благословенний час проповіді Слова Божого. Ми мали змогу посіяти насіння і віримо, що Бог пошле тих, хто буде поливати і взрощувати його аж поки воно принесе великий плід в Царство Боже.
Марина Філоненко |