Пол Бреді: «Я закохався в Україну. Люди тут — просто прекрасні»

Я дякую за можливість свідчити про доброту і ведення Боже. Знаєте, коли хтось насправді бажає робити Божу роботу, то Бог веде таких людей і направляє на шлях, яким вони зможуть іти. Дуже довго я мав на серці бажання працювати в місіях, щоб наша церква почала будувати взаємовідносини з віруючими в інших країнах і допомагала зміцняти і поширювати Царство Боже.
Приблизно три роки тому нашу церкву відвідав чоловік на ім’я Шон МакНотон, він свідчив про велику роботу, яку Бог здійснює на Україні.
О, як моє серце запалало до цієї країни! Я загорівся здійснити першу поїздку в Україну з моїм помічником Шоном у жовтні 2003 року. Бог є добрий і завжди виконує бажання нашого серця. Які враження залишились від України у моєму житті? Такі, що я разом з людьми з нашої церкви у Північній Ірландії відтоді приїздив сюди ще 4 рази.
Взагалі-то, я не знав, чого очікувати, тим більше, коли чуєш різні історії про різні країни. Звичайно, Шон зайняв мене своєю роботою в Мукачівському циганському таборі. Якщо чесно, то щоб зробити висновки про Україну, треба самому тут побувати. Я закохався в Україну – люди тут просто прекрасні.
В дечому, звичайно, все виглядало так, як в Ірландії та Великобританії 30-40 років тому, але я знаю, що невдовзі Україна буде йти в ногу з часом. Яка це чудова країна і який чудовий план Бог має для цього народу!
Хіба я зможу колись віддячити за прекрасну гостинність, яку проявили до нас так багато людей? Коли ми приїхали вперше, то жили у пастора Михайла Балко і його сім’ї. Саме його свідчення про ув’язнення у Сибіру за його віру в Христа назавжди торкнулося мого серця. Любов, яку вони виявили до мене, і те, як вони мене прийняли, допомогло змінити моє серце і дозволило Богу розвинути те, що Він запланував, через відносини між церквою «Живі потоки» з Північної Ірландії та народом України.
Я такий вдячний всім моїм друзям-циганам, які стільки раз приймали нас і приймали Слово Боже, і звичайно, я вдячний пастору Сергію Балюку, який дав дозвіл на все це. Його посвячення Божій роботі на Україні протягом стількох років – велике підбадьорення і свідчення особисто для мене. Хіба Ісус не чудовий?
Так дивно, як Він бере когось з Ірландії і когось з України і починає будувати взаємовідносини. Навіть якщо між нами є мовний бар’єр, любов ніколи не програє; ми всі – тіло Христове.
Під час наших подорожей в Україну я мав чудовий привілей відвідати місто, відоме мені тепер як Ужгород. Яке прекрасне місце в плані Божому! Там я познайомився з пастором Вадимом Хльобасом і відразу я відчув, як Господь щось робить всередині мене, і я зрозумів, який план Бог має для цього гарного міста.
Я вірю, що Його бажання і пристрасть приносить зміни надзвичайним чином. У вересні 2004 року пастор Вадим та Андрій Дорошук змогли приїхати і відвідати нашу церкву у Північній Ірландії. Це було великим благословінням для нас, і я вірю, що в майбутньому вони ще не раз зможуть приїхати до нас.
Ми вже спланували і забезпечили свою наступну поїздку до України у квітні 2005 року з командою з приблизно 20 чоловік. Це буде чудовий час!! (на час виходу газети цей візит відбувся. Читайте про його подробиці у червневому номері «Сходів» — прим. ред.)
Є ще так багато людей, яких я міг би згадати, але це забере надто багато місця – я так люблю кожного з вас. Дякую за те, що ви зробили мене частиною своєї сім’ї.
Я відчуваю себе надзвичайним свідком того, що Бог робить в Ужгороді. Вадим і я стали хорошими друзями, і у своєму серці я погоджуюся з тим, що робота в цьому місті буде рости поза межами наших найкращих мрій. Кожен з нас має великий дар, який Бог достойний використати. Мій дар – допомагати, навчати, розігрівати і збудовувати тіло Христа. Всередині кожної людини живе переможець, який чекає, коли його звільнять – ми бачимо, як це стається в нас на батьківщині і по всьому світу.
Одна із ідей, яку Господь спонукує нас втілити – це навчальний центр тут, в Ужгороді. Це центр, де людей будуть вчити тому, ким вони є у Христі, Ким є Христос в них, і бачити славу Божу, явну у повсякденному житті. Це надзвичайний час! Я заохочую кожного читача молитися, щоб це сталося чимшвидше.
Це є новий день і новий період для великого народу України; це час для церкви сяяти, як ніколи раніше. Я вірю, що Боже вподобання є на Його дітях і що любов і сила церкви могутньо проявиться в Україні, як ніколи раніше. Продовжуйте вірити, продовжуйте молитися – і Бог зробить те, що Він обіцяв.
Пол БРЕДІ, Ірландія, спеціально для «Сходів».