Софія Жукотанська: «Церква – це руки, які підтримають державу»

Серед багатьох лідерів та служителів, присутніх на конференції «Церква, держава, суспільство», нам вдалося домовитись про невеличкий коментар і з такою помітною постаттю в християнському світі, як Софією Жукотанською. Голова правління Всеукраїнського товариства жінок-християнок «Естер», пастор Церкви «Посольство Боже», лідер Християнського руху ХЛПУ, декан Місіонерського біблійного інсти-туту «Ісус Навин» — з радістю погодилась прокоментувати для нашої газети цю подію.
— Цікава Ваша думка як людини, наближеної до політики, стосовно тез, що лунають на цій конференції.— Гадаю, що зараз для України дійсно благодатний час. Це помітили навіть політики, далекі, можливо, від глибокої віри. Вони відчули, що Україну по-трясають не тільки політичні переживання, присутня десь консолідуюча, а десь роз’єднуюча сила. Але присутнє і щось незрозуміле третє, яке може об’єднувати людей і робити їх народом. Я думаю, що це період тієї благодаті, про яку колись говорив ще апостол Андрій Первозваний. Він казав, що на цій землі буде особлива благодать, і Бог зіллє цю благодать і підніме багато Церков.
Я скажу Вам, що з розпадом Радянського Союзу практично почався період оцієї благодаті. І місіонери з різних країн, рух нових церков протестантського напрямку були предвісниками усіх цих подій, які ми спостерігаємо сьогодні. Протягом останнії 15-17 років на Україні відкрилося дуже багато нових церков. Я маю на увазі не тільки протестантські. Адже відновлювалось багато храмів, відбудовувались монастирі православні, католицькі, греко-католицькі. Зрештою, усі ми вийшли з православ’я і слава Богу за наших батьків, які зберегли свою віру і були фундаментом нашої віри. Саме завдяки цьому ми змогли реалізувати свою глибоку віру і пізнання Бога уже в більш розширеному контексті. Тому я вважаю, що для України це час благодаті.
Які ще ознаки цього часу? Це примноження беззаконня. Воно виросло на-стільки, що вже само себе не витримало, тому що все, що будується на безза-конні, рано чи пізно, як ті стіни Єрихону, повинно впасти. Беззаконня само себе з’їдає.
Ми як віруючі та глибоко духовні люди, повинні розуміти, що стоїть за цими перемінами. Візьмемо духовну частину. Ми повинні розуміти, що домінуючим духом над нашою країною є дух релігійний. Це дух закону, який спів-працює з людськими законами і ставить плоть вище духу. Таким чином він по-слаблює силу Церкви, абро вона не могла взяти відповідальність за націю. Ха-рактеристикою цього духу є ще й заблудження, в яке впадають люди. Адже люди наші переконані, що якщо вони прийдуть раз у рік до церкви і поставлять там свічку, то вони – віруючі люди. Це обман. Це той закон, що працює в свідомості людей. Я вважаю, що Бог, знаючи все це, дозволив прийти істинній вірі. Я радію сьогодні, бачачи сьогодні і в православ’ї, і в католицькій церкві, і у всіх деномінаціях щире навернення людей до віри. Адже в кожній деномінації є лю-ди, які щиро знають свого Бога, читають Біблію і Дух Святий відкриває їм істи-ну пізнання Слова.
Другим духом, який володіє нашою нацією, є дух Каїна, дух розділення. Він панував над нашою нацією ще з княжих часів, розділяючи націю від віри. Його ми бачимо в 1917 році, в 1936-1939 роках, коли руйнували церкви, голодомор ’33-го року – це теж дух Каїна. Сьогодні цей дух показує себе і в політиці: скільки партій сьогодні в нас! А Тіло Ісуса Христа? Погляньте, як розділилось православ’я на Україні, протестантські церкви, п’ятидесятники. А харизматичні церкви останнього часу? Було одне об’єднання, а зараз нас скільки? 12! Все це говорить про те, що дух Каїна має владу. Сьогодні він прийшов і в політику, тому що ця сфера довший час була закрита для віри. Сьогодні ж Бог хоче реформувати перш за все Церкву і наші сфери діяльності в суспільстві. Але реформування суспільства не пройде без реформування Церкви. І тому дух розділення зараз проникає в політику і в народ. От вам і сепаратистські випади і розділення в політиці та в народі. Усе це духовні речі.
І тертє – це дух диктатури, який іде від комунізму і не хоче здавати свої позиції. Сатана змінив маски з комуністичної на демократичну, не змінивши своєї сутності.
І час благодаті сьогодні – це час перемін у всіх сферах: в духовних, і фізичних. Люди віруючі повинні сіяти, адже в Даниїла 11:32 написано, що люди, які знають свого Бога, посиляться і будуть діяти. Тому ця конференція – це та перша ластівка, яка хоче показати людям, що мають віру, мають мораль і праведність, які є якісними людьми цього суспільства, що вони ще є і громадянами цього суспільства, вони є патріотами і вони повинні мати активну позицію. Вони повинні мати активну позицію, повинні знайти себе в тих сферах суспільства, де вони перебувають.
Ви знаєте, що сталося з Церквою? Ми навчили людей любити Бога, навчи-ли їх ходити в праведності, показали їм, що таке сім’я, ми показали їм, якими моральними вони повинні бути, а от жити з цим у суспільстві ми ще не навчи-ли... А саме ці люди і повинні принести Царство Боже, нову свідомість і перемі-ни в своє суспільство. А що таке реформація? Це зміни. Змінити альтернативу в суспільстві, де вони можуть бути світлом. А де приходить світло, там темрява уходить. Я вважаю, що ця конференція навчить багатьох людей бути достойними громадянами. Бути християнином – це честь, це радість. Я вважаю, що вони є найякіснішими людьми в суспільстві. Якщо ти лікар і християнин, то ти при-несеш своє світло в медицину, бізнесмен – у бізнес, політик – у політику, адже політика теж повинна робития чистими руками. Я вважаю, що за дуже короткий ча Бог підніме нову генерацію політиків, тому що найбільший дефіцит сьогодні в Україні — це кадри, і вони повинні прийти з Церкви. Держава має зрозуміти, що Церква – це кузня її кадрів. Це руки, які її, державу, підтримають. Це розум і совість нації. І, думаю, політики повинні знати і розуміти, куди їм потрібно зве-рнутись по допомогу і кого потрібно кликати і де знайти джерела, які очистять націю. Це все, що я можу сказати.
Я рада бути присутньою на цій конференції і розумію, що всі люди доброї волі, до речі не тільки християни, повинні згуртуватися і загальними зусиллями ми можемо досягти процвітання України, бо ми любим її. Гадаю, що ми оголосимо 2005 рік роком примирення, коли держава, Церква і суспільство примиряться, коли прокляття буде знято з нашої нації. І тоді зміниться все в нашій державі і Україну чекає велике майбутнє. Я глибоко в це вірю.