«Тиха ніч»

Різдвяного вечора, 24 грудня 1818, року темрява панувала в хаті вчителя Грубера, що мешкав у місті Зальцбург (Австрія). І панувала вона не тому, що в хаті не була запалена ялинка, чи не горіли свічки. Його родину спіткало велике горе, -- єдине дитя, крихітна донечка Меріхен пішла, покликана Господом на небо. І не було речі, яка могла б потішити нещасних батьків у ту годину. Ввечері Грубер, виконуючи свій обов’язок, пішов до невеличкої церкви. З глибокою печаллю дивився він повними сліз очима на веселих дітей, що співали там, сповнені радості. Повернувшись в холодну темінь своєї домівки, він спробував розповісти своїй дружині про святкове богослужіння, але відповіддю на це було цілковите мовчання розбитої горем дружини.
Після марних зусиль повернути до життя роз биту горем дружину, бідолашний вчитель сів за розкрите піаніно. Скільки разів його музичний талант народжував мелодії, які втішають, заспокоюють та манять до небес. Але що міг бідолашний чоловік сказати того вечора сердешній жінці? Пальці Грубера м’яко торкались клавіш, в той час як очі його шукали в небесах бодай якусь відповідь... Раптом вони зупинились на зорі, що блищала на зимовому небі небаченим світлом. Сяйво, яке йшло з неї, наповнило серце скорботного батька такою радістю, що він почав співати...
Того вечора вперше пролунала мелодія вчителя Грубера, яку тепер щороку на Різдво співають мільйони християн – „Тиха ніч, дивна ніч, все дріма, лиш не спить, благоговіє подружжя святе...” І тут в темній квартирі Груберів сталося диво: бідолашна дружина вчителя, яка весь цей час сиділа нерухомо в кріслі, повернулась до життя, наче зруйнувавши ту льодяну броню, що покривала її останнім часом, потужними риданнями.

Тиха ніч, дивна ніч
Все дріма, лиш не спить
Благоговіє подружжя святе,
Дивного сина
Послав Бог-Отець.
Радістю серце горить
Радістю серце горить

Тиха ніч, дивна ніч.
Голос з неба звістив:
Тіштеся! Нині Христос народився.
Мир і спасіння для всіх Він приніс.
Світло святе нам явив
Світло святе нам явив.

Тиха ніч, дивна ніч.
В небо нас Бог позвав.
Хай же відкриються наші серця
І хай прославлять Його всі уста.
Він нам Спасителя дав.
Він нам Спасителя дав.